Правила поведінки при експлуатації побутових газо- та електроприладів

 

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, несправні розетки. Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй вдасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

Правила користування побутовими електроприладами

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

– залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;

– користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

– вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

– торкатися оголених ділянок у місцях з’єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

– використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту:

– небезпечно наближатися до обірваного електричного дроту;

– якщо дріт не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини;

– доторкнувшись до дроту, можна отримати ураження внутрішніх органів;

– відкинути дріт можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми;

– якщо ви побачили обірваний електричний дріт, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати;

– негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Електротравма

Діти, як правило, через цікавість обов’язково наступають ногою на дроти або чіпають їх руками, як результат – можуть отримати ураження від електричного струму. Удар електричним струмом може бути коротким, таким що не є небезпечним для життя, але й може становити смертельну небезпеку.

Найчастіше трапляються випадки ураження дітей “побутовим” електричним струмом змінної напруги від 110 до 220 В. Важкі електротравми від дії струму більше 1000 В трапляються значно рідше. При цьому, внаслідок шоку і змертвіння тканин, виникає загроза ушкодження головного мозку, серця і нирок. Взагалі, наслідки електротравми залежать від сили, тривалості дії і шляху проходження струму через організм. При ураженні блискавкою з’являється особлива небезпека незворотних змін головного мозку і серця.

Дії при електротравмах

Перш за все, від’єднайте дитину від джерела струму, але безпечними методами. За можливості, вимкніть електроенергію у помешканні. Якщо це зробити неможливо, спробуйте відтягти дитину від джерела, взявши за сухий одяг, сухий килим або за допомогою сухої дерев’яної палиці. Причому братися потрібно за ті ділянки, які не торкаються тіла дитини. Надаючи допомогу, не використовуйте мокрих чи металевих предметів, станьте на сухий килимок чи навіть на купу газет.

Якщо дитина отримала електричний опік, зніміть з неї одяг, якщо він легко знімається. Обливайте обпечену ділянку прохолодною водою з-під крана, поки не стихне біль.

До обпечених частин тіла, які не можна надовго занурити у воду (напри­клад, обличчя), прикладіть мокру тканину. Обережно обітріть дитину. Якщо опік продовжує завдавати маляті болю, накладіть на обпечену ділянку чисту суху пов’язку.

Якщо в дитини обпечені кисті чи ступні, розділіть пальці прокладками з тканини чи марлі, а потім накладіть нещільну чисту пов’язку.

Перевірте, чи немає в дитини ознак шоку. Якщо малюк скаржиться на головокружіння, непритомніє, а шкіра його стає блідою, холодною і вологою, якщо дихання набуває поверхневого і прискореного характеру, а пульс стає слабким і частим, це означає, що в дитини настав травматичний шок. Негайно викликайте “швидку допомогу”. А до її приїзду починайте діяти самостійно.

Якщо маля в свідомості й не має супровідних травм голови або грудної клітки (отриманих, наприклад, при падінні), підніміть її ніжки на 20-30 см вище рівня голови.

У випадку наявності ознак відповідних травм, навпаки, підніміть вище го­лову дитини. Аби зберегти тепло, накрийте дитя теплою ковдрою і чекайте на лікаря, не забуваючи слідкувати за диханням та пульсом потерпілого.

Якщо ви бачите, що дихання в малюка відсутнє і пульс не визначається, треба негайно надавати допомогу, інакше дитина може загинути.

Добре підтримуючи рукою голівку і шию, не згинаючи спини, покладіть його на тверду поверхню обличчям догори і роздягніть, щоб отримати доступ до грудної клітки.

Аби звільнити дихальні шляхи від язика, що міг запасти, – припідніміть дитині підборіддя і відведіть голову назад. Рот маляти повинен бути відкритим.

Далі нахиліться вухом до ротика і ще раз переконайтеся, що малюк не дихає. Уважно пригляньтеся до грудної клітки – рухається вона з диханням чи ні? Проте слідкуйте не довше ніж 5 секунд. Якщо дихання все ж відсутнє – розпочинайте штучне дихання.

Великим і вказівним пальцями затисніть дитині ніс і щільно притисніть свій рот до її рота. Зробіть неглибокий вдих і виконайте два обережних вдування повітря тривалістю по 1 секунді кожне.

Якщо грудна клітка під час проведення штучного дихання не починає рухатися, змініть положення голови малюка і зробіть іще 2 вдування повітря. Продовжуйте робити штучне дихання до прибуття бригади “швидкої допомоги”.

Чого робити не можна

Не торкайтеся до дитини голими руками, поки вона знаходиться в конта­кті з джерелом електричного струму. Якщо в малюка є опіки, не знімайте змерт­вілу шкіру і не розкривайте пухирі. Не прикладайте до опіку лід, олію, мазі, ліки, не застосовуйте вату чи лейкопластир.

Правила безпеки при експлуатації газу

– небезпека може статися у випадках виходу газу з газової конфорки (полум’я залило водою з чайника, загасило протягом);

– не можна допускати запалювання газової плити маленькими дітьми;

– при виявленні неприємного запаху газу в приміщенні не можна:

а) вмикати світла та користуватися електроприладами;

б) запалювати сірники;

в) залишатися в приміщенні;

г) залишати вікна та двері замкненими – їх необхідно якомога швидше відчинити;

r) приховувати факт виходу газу – треба негайно повідомити дорослих.

Невідкладна допомога при отруєнні газом:

– закривши ніс і рот вологою тканиною, відчиніть навстіж вікна і двері;

– виведіть постраждалого із загазованого приміщення і викличте «швидку допомогу»;

– вкладіть потерпілого, розстебніть йому комір і пасок;

-якщо постраждалий знепритомнів, винесіть його із загазованого приміщення і вкладіть на бік;

– піднесіть до носа вату з нашатирним спиртом і потріть нею скроні;

– якщо припинилося дихання, треба розпочати штучне дихання до його відновлення або до приїзду лікарів.

Запам’ятайте:

– при відчутті запаху газу ні в якому випадку не вмикайте і не вимикайте електроприлади, освітлювальні прилади;

– не користуйтесь джерелами відкритого вогню для запобігання вибуху.

 

Темы для WP. Примеры на php и сниппеты.